Прикрашені човники в лагуні перетворюються на тимчасові банкетні столи, на набережних просто неба збираються жителі Венеції зі своїми стравами.

Понтонний міст будують від набережної Дзаттере до острова Джудекка, на якому була побудована церква на честь закінчення чуми в 1576 році.

Розповідають, що в березні 1575 року у місті народилася дивовижна істота невизначеної статі: з двома головами, чотирма руками та ногами. Її народження було сприйнято як знак біди.

Через кілька місяців один з відвідувачів міста помер від страшної хвороби. На жаль, перед смертю він встиг заразити велику кількість людей.

За місяць місто нагадувало сцену з апокаліпсису. За 2 роки Венеція втратила третю частину жителів.

В 1576 році помер від чуми син великого Тіціано Орацій. Згодом пішов з життя сам художник.

У лютому 1577 року венеційський сенат вибрав проект Палладіо на побудову величної церкви, яка повинна була нагадувати велику перемогу над чумою.